Спільна сумісна власність – одна із форм спільної власності без визначення часток учасників у праві власності.

У разі виділу частки із майна, яке є у спільній сумісній власності, або його поділу вважається, що частки кожного із співвласників є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Поділити майно між співвласниками можна за домовленістю між ними.

Договір про виділ чи поділ нерухомого майна нотаріально посвідчується.

Якщо виділ не допускається або є неможливим, співвласник має право одержати грошову або іншу матеріальну компенсацію.

Суд з урахуванням обставин, які мають істотне значення, може винести рішення про збільшення або зменшення частки. Зокрема, суд може відступити від засади рівності часток, якщо один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, ухилявся від участі в утриманні дитини, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно. Збільшена частка майна дружини, чоловіка може, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.